Дудік Федір Степанович селекціонер квітково-декоративних рослин, кандидат біологічних наук. (лютий 1903 р., с. Зубовичі Томашевського повіту Холмської губ. (нині – територія Польщі) – 27.04.1960, Київ). У Центральному республіканському ботанічному саду (ЦРБС) АН УРСР (нині – Національний ботанічний (НБС) сад імені М.М. Гришка НАН України) працював з 1946 р. по 1960 р.

У 1931 р. Ф.С. Дудік закінчив Чернігівський інститут технічних культур, де слухав лекції М.М. Гришка. По закінченні навчання працював агрономом навчально-дослідного комбінату по вирощуванню конопель у м. Глухові, де керував виробничою практикою студентів, згодом був директором дослідної станції на Харківщині. У 1938 р. переїхав на Далекий Схід, де очолив державну селекційну станцію. Під час Другої світової війни служив у Забайкальсько-Амурському воєнному окрузі. Після демобілізації з Червоної армії у квітні 1946 р. повернувся в Україну, і, після зустрічі з М.М. Гришком, разом з дружиною К.Д. Харченко почав працювати у відділі квітникарства Ботанічного саду. Брав участь у створенні колекції багаторічних квітково-декоративних рослин, зокрема тюльпанів, хризантем, займався селекцією жоржин. Темою його досліджень були біологічні особливості та шляхи поліпшення і використання жоржин. У 1954 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Биологические особенности, пути улучшения и использования георгин». Кількість виведених ним сортів жоржин сягає десятків, вони не раз були відзначені дипломами і медалями Всесоюзної виставки досягнень у народному господарстві у Москві, але, на жаль, він не встиг оформити на них авторські свідоцтва. Свідоцтво було отримане лише на сорт ‘Альонушка’ (1967). У 1958 р. створених ним у ботанічному саду колекція жоржин налічувала 174 сорти іноземної селекції, 67 сортів вітчизняної селекції та 35 гібридів. Працював над впровадженням нових сортів квітів, виведених науковцями Ботанічного саду, його енергією був створений колекційний розсадник багаторічних квітково-декоративних рослин. У 1959 р. Ф.С. Дудік отримав звання старшого наукового співробітника. Автор багатьох наукових праць, присвячених питанням селекції, біології та агротехніки багаторічних квітникових рослин. У монографії «Культура жоржини» (1959) узагальнений досвід багаторічної праці.