Відділ засновано в 1944 р. і його першим завідувачем був відомий ботанік і знавець історії старовинних парків і дендропарків України професор О.Л.Липа. Згодом на посаду завідувача був запрошений доктор біологічних наук, професор Леонід Іванович Рубцов, з ім’ям якого пов’язано формування насаджень дендрарію, тобто колекції дерев та кущів і найбільшої гордості Ботанічного саду – саду бузків.

Науковці відділу розробили теоретичні основи інтродукції деревної рослинності в Україні, накопичили великий досвід інтродукції голонасінних та покритонасінних деревних рослин, розробили методи оптимізації лісових культурценозів через введення інтродуцентів, підготували порайонний асортимент дерев та кущів для різних грунтово-кліматичних зон України. Вивчена також культивована дендрофлора всіх регіонів України, розроблено біологічні, ландшафтні, історичні принципи оцінки і формування паркових фітоценозів, збереження і відновлення старовинних парків. Велика заслуга відділу в розробці науково-практичної концепції реконструкції та будівництва нових ботанічних садів в містах України, а також у вивченні біолого-екологічних особливостей зелених насаджень в умовах посиленої урбанізації та техногенного забруднення.

Контактний тел.: 285-01-16

Розвиток медичної ботаніки в Національному ботанічному саду, як окремого наукового напрямку, розпочався у 1979 р.

Серед традиційних напрямків роботи лабораторії медичної ботаніки є:

• пошук повноцінних рослин-замінників як одного з шляхів збагачення сировинної бази лікарських рослин (ЛР);
• вивчення можливості комплексного використання уже відомих ЛР;
• дослідження внутрішньовидової мінливості морфологічних та біохімічних ознак з метою добору перспективних для селекціонерів і фармакологів форм.

Виходячи з проблем, які перед громадянами України ставить екологічне неблагополуччя, належна увага приділяється пошукові і вивченню рослин з антивірусними, імуностимулюючими, радіопротекторними, антимутагенними та ін. властивостями й розробці на їх основі фітокомпозицій. Запропоновані, зокрема, оригінальні фітокомпозиції для виробництва харчового концентрату радіозахисної дії, профілактики свинцевих інтоксикацій, лікування хворих на грип, викликаний вірусом В, для профілактики і лікування захворювань серцево-судинної системи. Розроблена рецептура й опрацьована технологія отримання лікувально-профілактичного вітамінного продукту у вигляді цукерок-желе, які містять плодово-ягідну основу (натуральний сік обліпихи, калини, актинідії) та фітосорбент пектин.

Крім традиційного дослідження властивостей, лікарського і ресурсного значення рослин, започатковано й успішно розроблялися нові напрямки досліджень. Особливо відчутних успіхів досягнуто в галузі ароматерапії. Дозоване насичення повітря приміщень леткими біологічно активними речовинами вищих рослин за розробленими рецептами дозволяє регулювати настрій і життєдіяльність людей, підвищувати їх працездатність і стійкість до стресових факторів та захворювань.

Другий, започаткований в медичній ботаніці новий напрямок, – фітокомбінаторика. Суть її – аналіз поєднання лікарської рослинної сировини в рецептах народної та наукової медицини з метою віднайдення найбільш характерних сполучень фітокомпонентів і розробки методики “конструювання” нових фітопрепаратів з заданими фармакологічними властивостями.

Як один з аспектів вивчення ресурсної бази успішно здійснюється хімічна паспортизація ЛР флори України. Ці результати слугуватимуть також основою для проведення моніторингу в сенсі збереження біорізноманіття.

Отримані в галузі медичної ботаніки результати знайшли своє відображення у численних наукових публікаціях, відзначені Державною премією України та премією ім. Л.П. Симиренка, а їх новизна підтверджена сімнадцятьма винаходами СРСР (9) та патентами України (8). Найголовніші серед публікацій такі: Фітонциди в ергономіці (1986, 188 с.); Іридодіагностика і її значення для фітотерапії (1988, 112 с.); Фітоергономіка (1989, 296 с.); Енциклопедичний довідник “Лікарські рослини” (1989, 544 с.); Обліпиха на Україні (1990, 78 с.); Фітонциди в медицині (1990, 216 с.); Цмин пісковий на Україні (1992, 92 с.); Альтернативна фітотерапія (1993, 224 с.); Практичний посібник з фітотерапії і гомеопатії “Здоров’я ділової людини” (2002, 174 с.); Інвентаризація флори України: лікарські рослини – носії серцевих глікозидів (2002, 52 с.); Інвентаризація флори України: лікарські рослини – носії антраценпохідних (2003, 56 с.); Seabuckthorn a multipurpose wonder plant – міжнародна колективна монографія (Делі, 2003, 518 с.); Інвентаризація флори України: лікарські рослини – носії іридоїдів (2004, 80 с.); Лекарственные растения: самая полная энциклопедия (2004, 912 с.); Етноботаніка тропічних та субтропічних рослин, інтродукованих в Україну (2005, 52 с.).

На матеріалах досліджень захищено 3 докторські та 6 кандидатських дисертацій.

Реальності сьогодення вимагають від колективу лабораторії спрямувати зусилля на виконання ряду важливих завдань, розв’язання яких сприятиме практичному використанню завершених розробок, збереженню й примноженню біологічних ресурсів та подальшому розвиткові фітотерапії в Україні. Особливої актуальності сьогодні набуває проблема фармакосанації – створення ліків для здорових, які б усували або зм’якшували дію шкідливих для людей факторів, упереджали хвороби, зберігали здоров’я, забезпечували тривале активне життя громадян. Слід провести відбір і вивчення перспективних, за умов що склалися, видів ЛР й розробити на їх основі рецептури фітокомпозицій для виготовлення чаїв, напоїв, харчових домішок тощо, відродити вивчення й застосування рослин з фітонцидною активністю для санації повітря в приміщеннях різного призначення та підвищення працездатності у працюючих.

Контактний тел.: 285-27-08

Основні напрямки досліджень: інтродукція плодових рослин з метою збагачення рослинних ресурсів України, збереження біорізноманіття плодових рослин ex situ, селекція південних, нових і місцевих малопоширених плодових культур; вивчення взаємодії і післядії плoдових культур з метою визначення місця культури в садозміні і сівозміні розсадників.

Селекціонери відділу створили біля 100 нових сортів інтродукованих плодових культур, до Державного реєстру сортів рослин України занесено 52 сорти, в тому числі: 5 сортів айви, 14 сортів дерену, 4 сорти хеномелесу (автор С.В.Клименко); 11 сортів персика та 1 сорт підщепи для персика, 2 сорти абрикоса, 1 сорт аличі (автори І.М.Шайтан, Л.М.Чуприна, І.К.Кудренко); 12 сортів актинідії, 1 сорт лимонника китайського, 1 сорт винограду (автори І.М.Шайтан, Р.Ф.Клеєва, О.Ф,Клименко, Н.В.Скрипченко). Нові сорти вирізняються високою зимостійкістю, продуктивністю рослин та смаковими якостями плодів, вживання яких сприяє збереженню здоров’я та підвищенню працездатності людини в умовах забрудненого навколишнього середовища.

Вивчено ритми росту і розвитку, репродуктивну здатність, морфологічні особливості, морфогенез генеративних органів, удосконалено прийоми насінного та вегетативного розмноження, запропоновано способи підвищення зимостійкості інтродукованих культур.

Розроблено теоритичні основи післядії рослин в культурфітоценозах, з’ясовано алелопатичні особливості нових і традиційних плодових культур та причини грунтовтоми в плодових садах, запропоновано концепцію екологізації садівництва, яка базується на сучасних уявленнях про значення біорізноманіття у фукціонуванні екосистем.

Досягнення відділу відзначено трьома преміями ім.Л.П.Симиренка та трьома преміями ім.І.Я.Юр’єва Президії НАН України.

Відділ рекомендує нові культури і сорти для впровадження в присадибні, дачні та промислові сади в Лісостепу та Степу України.

Контактний тел.: 285-01-16, 285-27-03, 285-40-36

Відділ квітниково-декоративних рослин Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України є провідним науковим центром в Україні з питань інтродукції, сортовивчення, селекції та впровадження в зелене будівництво основних груп трав’янистих квітниково-декоративних рослин. За роки існування відділу створені надзвичайно цінні колекції декоративних видів і форм, які на сьогодні нараховують більше 3,5 тисяч видів і сортів.

Роботи по інтродукції таких рослин були розпочаті в ботанічному саду ще в 1946 р. Саме відділ було створено 1967 р. На базі відділу квітникарства почала функціонувати лабораторія генетики та інтенсивної селекції квітникових рослин.

На сьогоднішній день колектив відділу проводить велику роботу з мобілізації світових рослинних ресурсів та інтродукційному видо- і сортовивченню декоративних рослин. Мобілізація генофонду квітниково-декоративних рослин передбачає два аспекти інтродукційної діяльності:

збагачення і оновлення асортименту квітникових рослин за рахунок залучення нових родів, видів або сортів, досвід використання яких уже відомий в інших регіонах;

створення генофонду видів і сортів, котрі мають певний інтерес з точки зору можливостей використання їх в селекції в якості донорів особливо цінних або принципово нових декоративних і господарських ознак.

Селекційна робота. Унікальні колекції рослин з різних ботаніко-географічних регіонів світу, які зібрані у відділі є базою для створення нових сортів та гібридів. Науковці відділу вперше у світовій практиці створили сорти жоржини, форми півонії з принципово новими донорськими ознаками, вивели сорти квітниково-декоративних культур, для яких характерна оригінальність забарвлення, форми квітки і суцвіття, що відповідають світовим тенденціям. Селекційна робота була розпочата в 1948 р. Перші результати робіт з селекції квітникових рослин були отримані в 60-х роках.

З того часу вченими-селекціонерами створено понад 150 нових оригінальних сортів, і починаючи з 1965 року, 143 з них захищено авторськими свідоцтвами. Створені науковцями відділу сорти квітниково-декоративних рослин за комплексом показників відповідають міжнародним стандартам та отримали визнання не лише в Україні, але й на світовому рівні.

Про це свідчать оцінки на міжнародних виставках. Так, Великою золотою медалю на виставці “Данія‑87” відзначені сорти жоржин М.П. Ященка, золотою медаллю “Флора Оломоуц” (Чехія) – сорти айстри однорічної Л.М. Яременко, срібними медалями – сорти жоржин М.П. Ященка, бронзовими медалями на виставці “Експо–90” (Осака, Японія) – сорти хризантеми садової, оригінаторами яких є В.Ф. Горобець і Л.І. Завідова та сорти жоржин, отримані М.П. Ященком. Сорти айстри однорічної, жоржини, хризантеми та півонії відзначено дипломи виставки “Флоріада-92” (Голландія) і срібною медалю на Міжнародному конкурсі національних садів “Експо-93” (Штутгарт, Німеччина). Крім того, співробітники відділу отримали неодноразові нагороди золотими, срібними та бронзовими медалями, грамотами і дипломами ВДНГ СРСР та ВДНГ України, Президії АН СРСР, Міськвиконкому Києва та інших організацій за участь в виставках і конкурсах.

Досягнення вчених відділу в галузі селекції вітчизняних сортів квітниково-декоративних рослин і впровадження їх в зелене будівництво України були відзначені преміями Національної Академії Наук України. Так, лауреатами Премії ім. В.Я. Юр’єва стали Є.Д. Харченко (1982 р.), М.П. Ященко (1986 р.), О.О. Котік та О.О.Лаптєв (1991 р.); лауреатом Премії ім. Л.П.Симиренка В.Ф.Горобець (1999р.).

За результатами інтродукційного видо- і сортовивчення запропоновано оновлений асортимент квітниково-декоративних рослин для масового використання в декоративному садівництві, який включає види і сорти різного призначення, що відзначаються як високими декоративними якостями, так і високою стійкістю до комплексу несприятливих факторів середовища.

Не менш важливою на сьогоднішньому етапі інтродукційної роботи є опрацювання шляхів подальшого вдосконалення кожної конкретної рослинної колекції.

У відділі проводиться дослідження з вивчення біологічних особливостей квітниково-декоративних культур, а саме онтогенезу, морфогенетичних особливостей, репродуктивної біології та адаптаційної здатності інтродукованих рослин, ведеться пошук шляхів оздоровлення ґрунту в агроценозах квітниково-декоративних культур.

Колектив відділу займається і науково-популяризаційною та просвітницькою діяльністю, яка полягає у щорічній участі у міському святі квітів, проведенні тематичних виставок квітів у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка, публікуванні науково-популярних брошур та статей, виступах на радіо та телебаченні.

• Гродзінський А.М. Ященко Микола Петрович // Вісник Академії наук Української РСР. – 1986. – №8. – С.102–104.
• Гродзинский А.М. Этапы развития Центрального республиканского ботанического сада АН УРСР // Интродукция и акклиматизация. – Киев: Наук. думка, 1986. – Вып.6. – С.3–7.
• Дудик Н.М. Основные достижения и перспективы научно-исследовательской работы с цветочно-декоративными растениями // Там же. – С.59–62.
• Дудик Н.М., Харченко Е.Д. Пионы: Каталог-справочник. – Киев: Наук. думка, 1987. – 128 с.
• Звітує Національний ботанічний сад // Вісник Національної академії наук України. – 2003. – №6. – С.7–8.
• Каталог сортів рослин, створених у Національному ботанічному саду ім.. М.М.Гришка НАН України / Черевченко Т.М., Рахметов Д.Б., Чувікіна Н.В., Мороз П.А., Гапоненко М.Б. – К.: Нора-прінт, 2004. – 32 с.
• Кваша В.В., Кохно Н.А., Собко В.Г., Майко Т.К. Сад над Славутичем. Путеводитель по Центральному ботаническому саду имени Н.Н. Гришко Академии наук Украині. – Киев: СП “Свенас”, 1993. – 192 с.
• Орлов М.И. Клематисы. – Киев: Урожай, 1972. – 67 с.
• Харченко К.Д. Флокси. – К.: Наук. думка, 1975. – 158 с.
• Черевченко Т.М., Кваша В.В., Чувікіна Н.В. Академічний ботанічний сад: витоки // Вісник Національної академії наук України. – 2000. – №2. – С.29–34.
• Черевченко Т.М., Майко Т.К. Тропические и субтропические растения в закрытом грунте ЦРБС. Создание генофонда, результаты и перспективы исследований // Интродукция и акклиматизация. – Киев: Наук. думка, 1986. – Вып.6. – С.66–68.
• Черевченко Т.М., Косаківська І.В. Центральний ботанічний сад Академії наук України: етапи розвитку // Український ботанічний журнал. –1992. – 49. – №2. – С.92–100.
• Index of Garden Plant /Ed. M.Griffiths. – Portland: Timber press, 1994. –1234 p.

Контактний тел.: 284-95-44

З перших років існування відділу як самостійної одиниці основні зусилля було спрямовано на створення та вдосконалення колекцій. Колекція тропічних та субтропічних рослин створювалась як фундаментальна колекція, склад якої відображував намагання максимально повно представити флористичне різноманіття тропіків. Основними принципами створення колекції є систематичний, географічний, екологічний та морфологічний. Поповненню колекції сприяла участь д.б.н. Т.М.Черевченко та співробітників відділу в тривалих експедиціях до різних флористичних областей Неотропічного та Палеотропічного царств на науково-дослідному судні "Академік Вернадський" (1977р. – 15-й рейс, 1979 р. – 19-й рейс, 1981 р. – 24-й рейс, 1986 р.- 34-й рейс, 42-й рейс - 1991 р.), експедиція на Кубу (1988 рік), 5 експедиції до В’єтнаму (1989-2004). Участь в експедиціях дала змогу співробітникам відділу вивчати біологічні та еколого-ценотичні особливості тропічних рослин в умовах їх природних місцезростань, що має вирішальне значення при інтродукції в умови оранжерей.

Наукові дослідження відділу зосереджені на створенні окремих таксономічних комплексів рослин, їх впровадження у промислове квітникарство та фітодизайн.

Основні дослідження рослин видів тропікогенних флор у відділі тропічних і субтропічних рослин здійснюються за такими напрямами:
• вивчення біології розвитку в умовах оранжерейної культури (чергування фаз активного росту і спокою);
• вивчення структурної морфології (будова вегетативних та репродуктивних пагонів, типи пагоноутворення);
• вивчення репродуктивної біології (час і тривалість цвітіння; особливості запилення; тривалість дозрівання плодів);
• вивчення структурних аспектів адаптації рослин в умовах оранжерейної культури;
• вивчення фізіолого-біохімічних особливостей рослин, що належать до різних екологічних груп;
• опрацювання методів масового розмноження та особливостей морфогенезу рослин в умовах оранжерейної культури та культури in vitro;
• аналіз консортивних зв’язків в умовах закритого грунту та пошук шляхів підвищення адаптаційної здатності інтродукованих тропічних і субтропічних рослин;
• вивчення впливу мікрогравітації на ріст та розвиток рослин різних екологічних груп.

Наразі активно відбувається поповнення колекції короткокореневищних півникових (Iridaceae Juss., 14 родів, 28 видів). Південно-Східна Азія досить повно представлена родиною Convallariaceae: Aspidistra Ker-Gawl. (8 видів), Liriope Lour. (4 види), Ophiopogon Ker-Gawl. (6 видів), по одному виду з родів Peliosanthes, Rohdea, Tupistra. Сьогодні досить пильна увага привернута до представників з родини Hyacinthaceae, які представлені в колекції 7 родами і 21 видом. Найбільш повно представлений рід Eucomis L’Her.

Особливої уваги у відділі надається методам мікроклонального розмноження рослин тропічної флори, зокрема тропічних орхідей та ароїдних як таких, що потребують збереження методом культури тканини, органів і клітин in vitro.

Вагомим є дослідження впливу умов кліностатування та мікроклімату герметичних камер на фізіолого-біохімічні, біофізичні і молекулярно-біологічні зміни у рослин різних видів орхідних в умовах мікрогравітації.

Новий період в розвитку відділу тропічних та субтропічних рослин розпочався з введення в дію на початку 2005 року першої черги нового оранжерейного комплексу. Збільшення оранжерейної площі дало змогу значно поліпшити умови утримання фондових колекцій та більш повно репрезентувати флористичне різноманіття світової флори. Введення в дію нового оранжерейного комплексу буде сприяти розвитку ботанічного саду як наукової, природоохоронної і просвітницької установи. Результати наукових досліджень співробітників відділу були узагальнені в 10 монографіях та численних наукових статтях та тезах доповідей, що були опубліковані як у вітчизняних, так і в іноземних періодичних виданнях. Ці публікації відомі широкому колу до­слідників в галузі інтродукції рослин та багатьох розділів експериментальної біології. Довідники «Декоративные растения открытого и закрытого грунта», «Тропические и субтропические растения закрытого грунта», “Довідник-квітникаря любителя” є вагомим внеском в розвиток декоративного садівництва та фітодизайну на Україні. Монографія Т.М.Черевченко, Г.П.Кушнір «Орхидеи в культуре», яка була опублікована в 1986 р., стала фактично першою в СРСР (після монографії В.О.Піддубної-Арнольді і В.О.Селезньової “Орхидеи в культуре” (1959) монографією, в якій було висвітлено результати різнопланового вивчення тропічних орхідних в умовах оранжерейної культури. Вагомим внеском в теорію та практику інтродукції тропічних орхідних є монографія "Тропические и субтропические орхидеи", за яку Т.М.Черевченко в 1994 р. була удостоєна премії ім. М.Г.Холодного. В монографії д.б.н. Н.В.Заіменко “Структурно-функциональные основы конструирования заменителей почвы" (1999) вперше було розроблено структурно-функціональні основи конструювання штучного біогеоценозу, що є важливим внеском в розвиток теоретичних засад інтродукції рослин. Надрукована в 2001 р. монографія "Орхідеї" (автори Т.М.Черевченко Л.І.Буюн, Л.А.Ковальська, В.С.Вахрушкін) є узагальненням досвіду інтродукції тропічних орхідних в НБС НАН України.

Алелопатія – відносно молодий напрямок в біологічній науці, який сформувався на стику фізіології рослин і геоботаніки. Він поєднує комплекс проблем по вивченню взаємовідносин організмів в екосистемах з експериментальною фізіологією рослин. Співіснуючи разом, частина рослин позитивно впливають одне на одного, а інші чомусь не уживаються зі своїми сусідами. Одні добре почувають себе і гарно розвиваються на місці одних рослин-попередників, а на місці інших пригнічуються, а іноді навіть гинуть. Виявилось, що сумісність або несумісність рослин обумовлюється дією певних хімічних речовин, що накопичуються в ґрунті (їх називають колінами, алелопатично активними сполуками або алелохімікатами). Присутність цих речовин в ґрунті є суттєвим екологічним фактором формування рослинного покрову.

Розкриття фізіолого-біохімічних механізмів взаємодії рослин у різних типах рослинних угрупувань дало можливість пояснити причини ґрунтовтоми в сільському господарстві.

Сучасні дослідження у відділі зосередженні на вивченні алелопатичних властивостей як цінних інтродукованих рослин: різних видів цибулі, рододендронів, бузків, чорнобривців, ароматичних рослин – шавлії і м’яти, а також злісних бур’янів – осоту та пирію.

В відділі підготовлено понад 50 кандидатів наук і 5 докторів наук, які продовжують справу академіка А. М. Гродзінського.

Про світове визнання досягнень української алелопатичної школи свідчить заснування Міжнародним алелопатичним товариством, яке об’єднує фахівців майже 50 країн, премії імені А. М. Гродзінського за кращі опубліковані роботи в цій галузі.

Контактний тел.: 285-54-53

Основні напрямки наукових досліджень сконцентровані на питаннях біоіндикації та фітогеохімічного моніторингу забруднення атмосферного повітря важкими металами, моніторингу тропосферного (приземного) озону та вивченні його потенціальної фітотоксичності, а також хемосистематичні та популяційні дослідження за допомогою молекулярно-генетичних маркерів.

Запропонована оригінальна фітогеохімічна методика кількісного визначення атмосферного забруднення урбанізованих територій важкими металами та оригінальний метод кількісної фітогеохімічної індикації на ландшафтній основі.

В рамках міжнародної програми по рослинності (ICP Vegetation) з 1995 року лабораторія виконує моніторинг по картуванню випадання важких металів з атмосферного повітря в Європі.

При підтримці колег з Служби лісів Департаменту сільського господарства США (USDA Forist Service) організована єдина в Україні моніторингова станція (на території Ботанічного саду) по вивченню тропосферного (приземного) озону.

Вперше до “Червоної книги України” включено 27 видів макролишайників, які підлягають охороні як найбільш вразливі.

Контактний тел.: +38 044 286-10-63

Відділ зеленого будівництва є наймолодшим підрозділом Ботанічного саду.

Метою науково-дослідної роботи визначено вивчення і аналіз сучасних досягнень в царині декоративного садівництва і ландшафтної архітектури та їх систематизація. Вони слугуватимуть базою наукових засад і практичних рекомендацій по оптимізації структури, таксономічного складу та естетичного поліпшення колекційно-експозиційних ділянок НБС з урахуванням екологічних проблем, які на сьогодні потребують реконструкції, а також створення нових ділянок та експозицій.

На базі Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка намічено втілити в реальність сучасні досягнення і розробки в царині декоративного садівництва і ландшафтної архітектури, розробити ефективні методи розмноження та вирощування рослин і створити наукову базу для успішного розвитку зеленого будівництва в Україні з орієнтиром на кращі зразки світового рівня.

Об’єктами особливої уваги та досліджень відділу є колекційно-експозиційні ділянки НБС – “Виткі рослини”, “Гірський сад”, “Сад троянд”, “Квітникова гірка”, “Сад декоративних форм”, “Гірка сукулентів”, площа біля Головного входу та партерна частина.

Контактний тел.: 284-95-14