Гринь Василь Петрович – селекціонер овочевих культур, кандидат сільськогосподарських наук, лауреат премії ім. В.Я. Юр’єва (1994, посмертно). (15.12.1932, с. Вовча Гора Остерського району (тепер с. Поліське Козелецького р-ну)  Чернігівської обл. – 21.01.1993, Київ).

По закінченні Остерської сільськогосподарській школі (1949),  де  отримав  спеціальність «садівник-овочівник» прийшов працювати до Центрального республіканського ботанічного саду (ЦРБС) АН УРСР (нині – Національний ботанічний (НБС) сад імені М.М. Гришка НАН України). У ботанічному саду Василь Петрович працював з грудня 1949 р. до кінця життя у відділах квітникарства (з 1949), інтродукції та акліматизації культурних рослин (з 1961), нових культур (з 1969). З 1952 по 1955 рр. служив в армії. Пройшов шлях від садівника до провідного наукового співробітника (з 1986 р.). У 1964 р. закінчив заочне відділення агрономічного факультету Української сільськогосподарської академії (нині – Національний аграрний університет). У  1977  р.  В.П.  Гринь  захистив  дисертаційну  роботу  на  тему  «Биологические  особенности  и  агротехника  кольраби,  брокколи  и  огуречной травы в условиях Лесостепи и Полесья Украины»,  присвячену  вивченню  цих  малопоширених рослин та впровадженню їх у сільське  господарство,  консервну  промисловість, городництво. Брав участь у створенні експозиційних ділянок «Крим», «Карпати», ділянка «Овочеві рослини» була створена під його безпосереднім керівництвом. Ним створено 7 сортів малопоширених овочевих культур, що районовані в Україні. Сорт петрушки Урожайна (автори  В.П.  Гринь,  І.О.  Дрига),  районований для Степу, Лісостепу і Полісся ще у 1959 р., і сьогодні користується  великою  популярністю  серед  городників Вперше в Україні ним стандартизовані капуста брокколі, мангольд (листковий буряк), топінамбур (земляна груша). У 1983 р. його сорти були відзначені срібною медаллю ВДНГ СРСР. Василь Петрович Гринь є автором понад 90  наукових  праць,  серед  яких  3  монографії,   5   брошур,   14   рекомендацій   з   вирощування   малопоширених   овочевих   рослин, 4 республіканські стандарти, 5 авторських свідоцтв. Найвагомішими його науковими працями є монографії «Ценные малораспространенные овощные культуры» (1978), «Зеленні і багаторічні овочеві культури» (1991), «Редкостные овощные и пряные культуры» (1991). Крім цього він багато писав науково-популярних статей у журнали «Овочівництво і баштанництво», «Дім, сад, город», «Агропром України», «Хлібороб України», «Вісник аграрної науки» та ін.