Приходько Світлана Миколаївна – селекціонер квітниково-декоративних рослин, кандидат біологічних наук (16.01.1922, м. Кам’янське Дніпропетровської області–30.05.1994, Москва). У Центральному республіканському ботанічному саду (ЦРБС) АН УРСР (нині – Національний ботанічний (НБС) сад імені М.М. Гришка НАН України) працювала з 1949 р. по 1978 р.

Закінчила біологічний факультет Казахстанського Державного університету (1944, м. Алма-Ата) за фахом «фізіологія рослин». Деякий час працювала лаборантом у ботанічному саду Академії наук казахської РСР під керівництвом відомого вченого Б.М. Козо-Полянського.

Після повернення з евакуації до м. Києва працювала в лабораторії фізіології рослин НДІ землеробства. З 1945 р. по 1948 р. навчалася в аспірантурі цього інституту під керівництвом професора Д.П. Проценка. По закінченні аспірантури почала працювати у відділі декоративно-оранжерейних рослин Ботанічного саду. У 1952 р. захистила кандидатську дисертацію за темою, над якою працювала в аспірантурі Інституту землеробства, але її життя вже було тісно пов’язане з квітами. Займалася селекцією троянд, пізніше – азалій, розробляла методи розмноження гіацинтів лілій, азалій та камелій, інтродукцією індійської та корейської хризантем. З лютого 1955 р. – зав оранжереєю, а з 1962 р. – зав. групою тропічних та субтропічних рослин. Маючи ґрунтовні знання з фізіології рослин з успіхом використовувала стимулятори росту для розмноження азалій, камелій, гіацинтів. Запропонований нею метод розмноження камелій з допомогою стимуляторів росту був відзначений медаллю Всесоюзної виставки досягнень у народному господарстві у Москві (1957 р.). Під її керівництвом було створено «Гірку декоративних сукулентів». Отримала близько 25 стійких до коливань температури та кислотності ґрунту гібридів азалій. Перші 5 авторських свідоцтв були отримані 1999 р., вже після її смерті. Пізніше, колеги Світлани Миколаївни оформили авторські свідоцтва на інші її сорти, а один з них отримав назву Світлана. С.М. Приходько є автором понад 100 наукових та науково-популярних праць, серед яких 12 монографій, присвячених квітникарству.