Сад бузків (Сірінгарій) – одна з найдекоратівніших колекційно-експозиційних ділянок саду, яка вже давно стала його своєрідною візитною карткою.

Будівництво Cірінгарію розпочалось в 1948 році за проектом і безпосереднім керівництвом талановитого ландшафтного архітектора Л. І. Рубцова. В основу створення покладене регулярне планування, яке уможливлює найраціональніше розташування на порівняно невеликій території значної кількості сортів, сприяє зручному їх огляду, забезпечує рівномірне розміщення відвідувачів під час квітування бузків.

Розташований Cірінгарій на різнопологому Дніпровському схилі у вигляді великого різнобарвного квітника перед Видубицьким монастирем. З найвищого місця відкривається чудова панорама на Cірінгарій, Дніпро та задніпровські далі, Видубецький монастир. Все це в комплексі захоплює, глибоко вражає та приваблює відвідувачів.

Проща Саду бузків становить 2,45 га.

Перші сорти бузків звичайного (S.Vulgaris L.) і широколистного (S.oblata Lindl.) французької, німецької та американської селекції завезли в 1946 році з Німеччини. Саме ці сорти (30 найменувань) склали основу колекції, яка постійно зростала і зростає за рахунок нових сортів, що виводять в країнах Європи, Америки і Середньої Азії.

Нині колекція бузків Національного ботанічного саду складає 21 вид (з 28 існуючих в природі), близько 90 сортів та більше ніж 90 декоративних гібридів селекції НБС. Загальна кількість кущів сірінгарію становить близько 1500.

Селекційну роботу з бузками розпочали в 1957 році, результатами якої нині є сорти: Богдан Хмельницький, Тарас Бульба, Вогні Донбасу, Полтава, Рожева хмара (автор Л.І. Рубцов), Леся Українка та 8 високодекоративних спонтаних гібридів, які згодом набудуть статусу сорту (автор В.К.Горб).

Сірінгарій НБС за кількістю сортів дещо поступається окремим зарубіжним колекціям, але за витонченістю планування, за пишністю кущів та надзвичайно рясним щорічним квітуванням і красою пейзажів, що його оточує, залишається неперевершеним.