Сікура Йосип Йосипович – ботанік, доктор біологічних наук, професор (7.12.1932 р., Мукачево Закарпатської обл. – 11.12.2015, Мукачеве). У Центральному республіканському ботанічному саду (ЦРБС) АН УРСР (нині – Національний ботанічний (НБС) сад імені М.М. Гришка НАН України) працював з 1960 р. по 1992 р.

Закінчив Мукачевський сільськогосподарський технікум (1950, спеціальність виноградар, винороб) та біологічний факультет Ужгородського державного університету (1955, спеціальність біолог-ботанік). У 1955–1957 рр. працював методистом обласної станції юннатів у м. Ужгороді, а у 1957–1960 рр. – в Ужгородському державному університеті на посадах геоботаніка та (з березня 1959 р.) – зав. гірською базою університету на полонині Ружа.

В Ботанічному саду працював з на посадах молодшого та старшого наукового співробітника (1971–1975), зав. відділом природної флори (1975–1991), головного наук. співробітника цього ж відділу (1991–1992). З 1960 р. був куратором ділянки «Середня Азія». У 1967 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Геофіти природної флори Середньої Азії та можливості їх використання на Україні». Здійснив 5 експедицій у різні райони Середньої Азії, де зібрав багатий інтродукційний матеріал для ділянки та 10 000 гербарних аркушів. У 1981 р. створена ним жива колекція середньоазійських рослин нараховувала 600 видів. Вивчав наукові основи та практичні питання культивування інтродукованих рослин, охорони ендемічних, рідкісних та зникаючих видів, проблеми збереження генофонду рослин природної флори. Вперше на Україні зібрав колекцію декоративних геофітів, що налічувала 107 видів (тюльпанів, еремурусів, ірисів, луків та ін.) У 1982 р. захистив докторську дисертацію на тему «Переселення рослин природної флори Середньої Азії та Казахстану на Україну», у 1989 р. отримав наукове звання професора зі спеціальності «ботаніка».  

Ним організовано та проведено 15 наукових конференцій та симпозіумів. У січні 1993 р. перейшов на роботу до Інституту клітинної біології та генної інженерії. Тривалий час був членом Спеціалізованої ради з захисту кандидатських дисертацій по спеціальності «ботаніка» при НБС.  З 2011 р. до кінця життя Йосип Йосипович був ректором Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці II.