Утеуш Юрій Адольфович – агроном, селекціонер сільськогосподарських культур, доктор сільськогосподарських наук, професор, лауреат премії ім. В.Я. Юр’єва (1980), премії Ради Міністрів СРСР (1984). (1.03.1911 р., Біла Церква – 16.08.2001, Київ). У Центральному республіканському ботанічному саду (ЦРБС) АН УРСР (нині – Національний ботанічний (НБС) сад імені М.М. Гришка НАН України) працював з 1969 р. по 1999 р.

Після закінчення сільськогосподарської профшколи (1930) працював дільничним агрономом  Прилуцької окружної зерноспілки. У 1930–1933 рр. вчився у Житомирському сільгоспінституті. Навчання не вдалося закінчити, бо він був призваний до лав Червоної армії. Звільнившись у запас, працював учителем у середніх школах Вінницької та Житомирської областей, викладачем Стадницького сільськогосподарського технікуму. В липні 1941 р. залишився на окупованій території для виконання завдань органів радянської влади. Після звільнення місцевості від німецьких окупантів, служив у Радянській армії (1943–1945). По демобілізації викладав у навчальних закладах Вінниччини. У 1955 р. повернувся у сільське господарство. Чудовий організатор, працюючи на Українській машинно-випробувальній станції керівником дослідного господарства, перетворив його на передову на той час базу для випробування сільськогосподарської техніки. Без відриву від виробництва закінчив Уманський сільськогосподарський інститут за спеціальністю агроном-рільник (1956). У 1958–1969 рр. працював директором Науково-експериментальної бази Інституту фізіології рослин і, одночасно, старшим науковим співробітником відділу мікроелементів цього ж інституту. У 1967 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Повышение продуктивности кормовых культур на зеленый корм и силос в северной Лесостепи и южном Полесье УССР».

В ботанічному саду працював на посаді завідувача організованого ним відділу нових культур. Відділ був створений за ініціативою директора саду А.М. Гродзинського для впровадження наукових розробок ботанічного саду у народне господарство. Юрій Адольфович займався інтродукцією і селекцією кормових ресурсів флори України, експериментальною ботанікою, запропонував використовувати нові нетрадиційні кормові рослини: ріпак, гірчицю білу, сою посівну, кормову капусту, чину посівну, буркун білий. Ю.А. Утеуш був співзасновником асоціації «Нові культури», яка виступала посередником між наукою і виробництвом. У 1980 р. захистив докторську дисертацію на тему «Научные основы возделывания рапса и сурепицы в промежуьлчных посевах на Украине», у 1992 р. отримав наукове звання професора за спеціальністю «ботаніка».

Ю.А. Утеуш підготував 2 доктори та 14 кандидатів наук, які працювали над найбільш перспективними культурами. Глибоке вивчення морфології, анатомії, фізіології, біохімічного складу раніше не помічених видів в умовах культури дали змогу Ю.А. Утеушу вивести низку унікальних високопродуктивних сортів. Разом з очолюваним ним колективом інтродукував 357 таксонів (206 видів, форм та сортів кормових, 98 пряносмакових та 53 малопоширених овочевих рослин). Ним та під його керівництвом виведено понад 40 перспективних сортів, які впроваджено на площі близько 2 млн га в Україні, Росії, Казахстані, Чехії, Китаї. Автор понад 150 наукових праць, серед яких 6 монографій. З 1981 по 1988 рр. Ю.А. Утеуш був членом консультативно-координаційної ради при Раді Міністрів України з розвитку сільського господарства, багато часу приділяв викладацькій діяльності у ВУЗах України. Організував та провів 5 наукових міжреспубліканських конференцій з виданням доповідей. Навіть в останні роки життя, перебуваючи на заслуженому відпочинку, жваво цікавився справами відділу, писав наукові статті, відгуки на автореферати, відповіді на листи фермерів.